Герої теперішньої війни ще вчора ходили з нами вулицями, дбали про сім’ю і родину, подорожували і мріяли… Залишились світлини… Залишилась пам’ять… Залишились спогади… Залишились вчинки… Вже близько двох років у бібліотеці діє книжкова виставка-колекція «Ті, хто дихають волею — читають» — сімейна бібліотека загиблого Героя Дениса Кузнєцова та його дружини Олесі. Це не просто книги. Це — жива пам’ять про людину, яка любила життя, пізнання, подорожі та свободу. Це книги, які формували світогляд, надихали, супроводжували у мандрівках і залишилися як духовний спадок. Перші книги до бібліотеки передала Олеся — дружина Героя. Згодом колекція почала поповнюватися завдяки друзям Дениса, колегам-спелеологам та всім небайдужим людям, які хотіли вшанувати його пам’ять. Сьогодні ця збірка налічує вже близько 600 книг і продовжує зростати. До Дня Героїв ми підготували відеоогляд новинок цієї унікальної колекції — як знак вдячності, пам’яті та пошани. Бо Герої живуть не лише у спогадах. Вони живуть у справах, книгах, світлі, яке залишають після себе, і в людях, які продовжують берегти це світло. Вічна пам’ять і слава Герою Денису Кузнєцову та всім захисникам України. #День_героїв#Ті_хто_дихають_волею_читають #Денис_Кузнєцов
Третій четвер травня, а отже … давайте зазирнемо у бабусину скриню і віднайдемо наші родинні реліквії, вишиті золоченими нитками, такі дорогі серцю сорочки. Віримо, що саме вишита сорочка є справжнім оберегом від усього лихого. Про народознавчі українські традиції, пов’язані з національним одягом, ми сьогодні говорили з наймолодшими нашими читачами учнями 2-Г класу Тернопільський Ліцей 21 - СМШ ім. І. Герети. А потім у святкових вишиванках, з усмішками та натхненням ми поринули у світ фантазії і дитячих мрій. Працювали з повітряним пластиліном. Маленькі рученята із задоволенням створювали яскраві малюнки, натхненні, вкладали у кожну роботу частинку тепла та дитячої щирості. Дякуємо за чудову майстерку, святковий настрій і за співпрацю вчительці Катерині Мельничук та асистенту вчителя Володимиру Атаманчук. Нехай любов до рідного, краси та творчості зростає разом із нашими дітьми!
Ну ось і вона!!! Яскрава, світла, цікава, весняна інтерактивна книга Ольги Атаманчук Olia Atamanchuk «#ВІРШОКВІТИ» уже в бібліотеці, і навіть в руках наших читачів!!! «#ВІРШОКВІТИ» побачили світ лише післявчора, а вже сьогодні третьокласники ТПШ №3 разом з класною керівничкою Галиною Михайлівною прийшли відсвяткувати День народження літературної новинки! Відбулася презентація! І ми переконалися, що ця збірка не просто для читання - вона здатна оживати в дитячих долоньках, у дзвінкому сміхові та блиску очей; вона веде в чарівний світ, у якому кожна сторінка, кличе до гри, фантазії та щирих емоцій. З перших хвилин відома авторка, поетка за покликом серця, членкиня НСПУ, сонячна і обдарована письменниця Ольга Атаманчук зуміла зачарувати дітей своєю добротою, легкістю й любов’ю до слова. Маленькі читайлики із захопленням брали участь у конкурсах, рухливих іграх, вигадували рими, писали власні вірші й настільки активно взаємодіяли з пані Ольгою, що не всиділи на місці ні хвилинки. А найкращим доказом успіху презентації стали дитячі очі, сповнені захоплення, та черга за автографами — книжки, зошити, а дехто просив підпис навіть на футболках! Щиро дякуємо авторці за талант, світло й натхнення, які вона дарує дітям. Такі книжки залишаються у серці!
Сьогодні 90 років виповнюється Івану Марчуку — художнику, чиє мистецтво стало частиною культурного коду України. Його картини вражають глибиною, світлом і особливою мовою образів, яку неможливо сплутати ні з чиєю іншою. Щиро дякуємо Майстрові за талант, що надихає покоління, і за вагомий внесок у світове українське мистецтво.
Вже цієї неділі - День МАТЕРІ! Пора подбати про подарунок! Звичайно, найкращим подарунком для мами є наша увага. Та потішити свою найдорожчу можна й оригінальним витвором виготовленим власноруч. Сьогодні творчими ідеями та вишуканим вмінням створювати святкові подарунки ділилася з дев’ятикласниками Тернопільська загальноосвітня школа 20 імені Руслана Муляра та бібліотекаркою школи Ларисою Кукурічкою рукодільниця, надзвичайно талановита, творча та всевміюча мама нашої читачки Юлія Ткачук (Юлія Остапова). Майстер клас із плетіння макраме-сердечок – диво з ниток, усмішок та щирих розмов. Ми відверто спілкувалися та створювали маленькі символи вдячності й ніжності для наших мам, у кожен вузлик вкладали – турботу, любов та позитивні емоції. Дякуємо пані Юлі за сьогоднішній незвичайно-цікавий день, дякуємо всім учасникам за атмосферу натхнення. Нехай любов до мами завжди буде нашим найтеплішим оберегом.
У сучасному розбурханому світі, образ Мами вселяє надію, затишок і безпеку. Саме цій тихій силі любові присвячена особлива виставка робіт учнів відділу художнього оздоблення текстилю Тернопільська художня школа імені Михайла Бойчука "Весна у Маминих обіймах". Сьогодні з нагоди дня Матері у бібліотеці відбулося відкриття цих самобутніх мистецькими виробів. Щиро дякуємо за співпрацю викладачці-методистці Аллі Твердинюк та творчій й ініціативній директорці художньої школи Оксані Мартинюк. Завдяки вам наші читачі можуть милуватися унікальними ляльками - витонченими образами жінок, у яких оживають ніжність, мудрість, турбота і сила материнського серця. Нехай ця виставка стане ще одним способом сказати найважливіше: мама - наш Всесвіт!
Емоційна зустріч з легендарною людиною, неймовірні враження, теплі обійми, селфі на згадку... Надзвичайно вдячні за теплу розмову Михайлу Діанову, українському військовослужбовцю, старшому сержанту 36 ОБрМП Збройних сил України, оборонцю Маріуполя, учаснику російсько-української війни, почесному громадянину міста Тернополя, кавалеру ордена «За мужність» II та III ступенів. Сьогодні учні 11-А класу ЗОШ №20 (вч. історії Роман Зубик, зав. шк. бібліотекою Лариса Кукурічка), учні 10-А, 10-Б класу ЗОШ №20 (вч. історії Юрій Петрик, зав. шк. бібліотекою Марія Гаврон) мали нагоду поспілкуватися з людиною, яка пройшла через війну, оборону Маріуполя, надзвичайно складні випробування полоном і зберегла в собі силу, віру та людяність. Старшокласники слухали, не відводячи погляду, ловили кожне слово пана Михайла. Бо це була не лекція з підручника — це був живий досвід шляху незламності. Відвертість нашого гостя вражала до глибини. Ми почули розповіді, після яких складно одразу повернутись до буденності. Ми почули більше, ніж історію — ми відчув ціну свободи! Після розмови ніхто не поспішав додому. Було багато тиші, поглядів, думок. І в цій тиші — вдячність, повага і якесь дуже доросле розуміння цінності життя. Такі зустрічі не просто залишають спогади. Вони змінюють нас з середини, залишаючи слід, який не стирається.
