Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.
Героями Небесної Сотні
стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними й навіть політичними
переконаннями. Замість сотень на Майдан вийшли тисячі, а згодом і десятки,
сотні тисяч людей. Усіх їх об’єднала мрія жити у демократичній європейській країні,
бути господарями на Богом даній землі. Але...
За тих, що у вічність пішли,
Імена їх народ не забуде
У безсмертя вони відійшли.
А так їм хотілося жити
У вільнім і ріднім краю,
Промінчику сонця радіти
І мрію здійснити свою.
Та ні, не судилось їм жити,
Бо кат обірвав їм життя,
Та свободу не можна убити.
Немає цьому вороття.
То ж будьмо ми гідні героїв
І пам’ять про них збережем.
Нам не треба пролитої крові,
Та за свободу ми далі підем.
(Марія Сковронська. “За тих, що у вічність пішли”)
Немає коментарів:
Дописати коментар