День помирав, як недобитий лебідь,
Ніч перейняла невимовний біль.
Здригнулись зорі в сполотнілім небі
І тихо падали в криваву заметіль.
Стогнали Крути і молився вітер,
Цілуючи скривавлені сліди:
Вас мало, діти, вас так мало, діти,
Супроти п'яної московської орди.
В пекучий сніг... Навзнак. Не на коліна.
Заплакав місяць в зоряну блакить.
Всі - як один... Кріпися, Україно,
Хоч їхня смерть вовік не відболить.
Ольга Яворська
(лауреат літ. конкурсу "Коронація слова")
Крутянці - юнаки, зовсім діти, не призвичаєні до військової справи, не визнаючи ні права війни, ні права смертної кари, ринули у кривавий бій заради майбутнього.
300 юнаків проти 13000 більшовиків...На що сподівалися ці окрилені серця? За що боролися? Про що мріяли перед тим, як назавжди стати символом опору для української нації?...
Минає 100-річчя бою під Крутами, а ми й досі згадуємо...
Ми згадуємо і розповідаємо своїм читачам про героїзм української молоді, про незламність духу і нескореної жаги волі. Вечір-реквієм "Пам'ятай про Крути", який відбувся у нашій бібліотеці розгортає трагічні, буремні події 1918р. На заході були присутні учні 8-х класів ЗОШ №21. Читачі мали змогу поспілкуватися зі ст. науковими співробітниками Тернопільського обласного краєзнавчого музею Л. Левенець та В. Пукачем, ознайомитись з військовим спорядженням і атрибутикою крутянців, дізнатись правдиві історичні факти, які замовчувались десятиліттями.
