Серед різних видів українського народного мистецтва
витинанка посідає особливе місце. Вона тісно пов’язана з побутом і культурою
народу. Витинанка пройшла шлях від звичайної хатньої прикраси до вишуканого
мистецького шедевру.
Прототипом українських витинанок дослідники вважають
невеличкі шматочки білого паперу з ажурно витятими краями − кустодії, що
служили підкладкою і оздобою для канцелярських печаток у середині ХVІ ст.
У середині ХІХ ст. по українських селах з’являються
народні паперові прикраси, якими селяни оздоблювали хати. На Поділлі паперовий
декор співіснував з мальованим, інколи доповнюючи його. В окремих випадках
паперові прикраси повністю витісняли розписи, переймаючи тим самим на себе
функцію декорування інтер’єру. У витинанках втілювалися мотиви орнаменту,
подібні до стінних розписів. Селянки надавали перевагу витинанкам, оскільки
виготовити їх швидше та простіше замінити при потребі.
На початку ХХ ст. під впливом міста виникає новий
вид витинанок, які називали «фіранковими» або «фіранками». Від них пішли витяті
паперові «рушники», «рамочки», «серветки».
На базі різних навчальних закладів, гуртків
проводяться майстер-класи з витинанки для учнівської і студентської молоді, а
також для усіх охочих освоїти цей унікальний вид українського народного
мистецтва.
До вашої уваги віртуальна виставка - колекція
витинанок від учнів КЗ ТМР "Центру творчості дітей та юнацтва",
керівник гуртка Інна Павлівна Кватира.
