Послухай, як шумлять жита,
Де стільки літ буяли січі
І смерть дивилася у вічі,
І воля марилась свята.
...Їх було жменька порівняно з майже п'ятитисячною армією більшовиків. 300 юнаків-романтиків, ще зовсім дітей, полишивши студенські авдиторії повстали супроти чужої навали.
Бій розпочався о 12 год. Розуміючи безвихідь свого становища, бійці Студенського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені.
Сьогодні ми розповідаємо своїм читачам про героїзм української молоді,згадуємо полеглих, які в умовах більшовицької тиранії полягли у страшному бою під Крутами.
Ми не забули! Не забули і не забудемо ніколи тих, хто спить у знаних та безіменних могилах, розкиданих по рідній землі.