Вважаеться, що найдавніші вірші-гімни були створені в 23 ст. до н.е. поетесою-жрицею Ен-хеду-Ана, яка писала Богам Місяця та ранкової Зорі.
А Люба Малецька, бібліотекар нашої бібліотеки, член Національної Спілки письменників України, поетеса пише для всіх. Її вірші- розумні, етичні, естетичні. Автор спонукає мислити і уявляти, а це вже немало...
Бажаємо Тобі Любцю- щасливої долі і нових творчих злетів!!!
***
Навязала собі амплуа:
Маю долю і маю почерк,
То натягнута, як тятива,
То сльозою тихенько просочусь.
То живу, а то так, поміж справ
Пересмикуюсь в днях намічених.
Якось раду даю амбіціям.
У кортежі шалених літ,
Де пантрують незіграні драми,
Знаю добре: широкий світ,
Але хочу до дому, до мами.
Вітаю нашу поетесу Любочку! Нехай доля для неї буде прихильна на добрих друзів, любові тобі і посмішок.
ВідповістиВидалитиPS. Не забувайте ставити мітки в публікації.