Поетичний автограф

    Зима... а де ж календарний квітень? Сіро і мулько, а  хочеться погожого дня і лагідних промінців...Запитуєм себе: навіщо замість ніжної зав'язі перших пупянків - снігові талі калюжі,  замість пробудження сонної комашні - спантеличені холодом бузьки../
  Немає весни... Нема.  Нам залишається лише фантазувати і мріяти...

                                                                                                   

Мляво падає сніг під веселі весняні  лещата.

Відхолола зима і в пориві шаленого па                           

Перша брунька таємно у ніжній любові зачата;

Перший пролісок щастя пронизаний жмутком тепла.

Полум’яниця сонце на стиглому небокраї.

Розпогодилось в серці, стрепенувся відлигою світ.

Вітер кратерно в полі над тім’ям грунтів ширяє,

А лелеки летять і летять до омріяних стріх.

Щось світає в мені – нетутешнє таке і щире.

Непорочніє день, молитовніє пройдений шлях.

Проростуть перші трави й додадуть первородної сили.

І вже вкотре одягне розмай автохтонна земля...

                               (з неопублікованого Л. Малецької)