пʼятницю, 21 червня 2013 р.

Поетичний небосхил А. Ахматової



    Порадивши дружині займатися радше танцями аніж літературою, відомий лідер творчого об'єднання "Цех поетів"  Микола Гумільов грюкнув дверима. Молода, ще нікому невідома поетеса залишилась наодинці. Та буквально через кілька місяців на неї чекав шалений успіх, визнання і слава.
      Цією талановитою і лірично витонченою авторкою була відома російська поетеса Анна Ахматова.
  Свого часу творчістю Ахматової  захоплювався О. Мандельштам. Рядки її поезії часто цитувавв В.Маяковський.  "Обвінчані музами" - говорили про А. Ахматову і О. Блока.
   Сьогодні, відзначаючи день народження поетеси і  перечитуючи її шедевральні твори, ми твердимо:  не існує української і російської поезії, справжня пезія написана однією мовою - мовою душі.

          ***
Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться Богу,
И долго перед вечером бродить,
Чтоб утомить ненужную тревогу.

Когда шуршат в овраге лопухи
И никнет гроздь рябины желто-красной,
Слагаю я веселые стихи
О жизни тленной, тленной и прекрасной.

Я возвращаюсь. Лижет мне ладонь
Пушистый кот, мурлыкает умильней,
И яркий загорается огонь
На башенке озерной лесопильни.

Лишь изредка прорезывает тишь
Крик аиста, слетевшего на крышу.
И если в дверь мою ты постучишь,
Мне кажется, я даже не услышу.

Немає коментарів:

Дописати коментар