Історія подвигу. Майдан.

 Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

20 лютого 2014 року стало найчорнішим днем в історії незалежної Української держави: цього дня у центрі столиці загинули десятки українців, які протестували проти режиму тодішнього президента.

Героями Небесної Сотні стали люди, різні за віком, статтю, освітою, релігійними й навіть політичними переконаннями. Замість сотень на Майдан вийшли тисячі, а згодом і десятки, сотні тисяч людей. Усіх їх об’єднала мрія жити у демократичній європейській країні, бути господарями на Богом даній землі. Але...

Біль стискає і серце, і груди

За тих, що у вічність пішли,

Імена їх народ не забуде

У безсмертя вони відійшли.

А так їм хотілося жити

У вільнім і ріднім краю,

Промінчику сонця радіти

І мрію здійснити свою.

Та ні, не судилось їм жити,

Бо кат обірвав їм життя,

Та свободу не можна убити.

Немає цьому вороття.

То ж будьмо ми гідні героїв

І пам’ять про них збережем.

Нам не треба пролитої крові,

Та за свободу ми далі підем. 

(Марія Сковронська. “За тих, що у вічність пішли”)