День народження світлофора

5 серпня 

день народження

світлофора

                         Цікаві факти

Міжнародний день світлофора відзначається 5 серпня на честь події, що відбулася в 1914 році. Цього дня в американському місті Клівленді з'явився перший попередник сучасних пристроїв. Він мав червоний і зелений ліхтарі, а при перемиканні світла видавав звуковий сигнал.

 Винахідником першого електричного світлофора вважається Лестер Вайр з Солт-Лейк-Сіті (штат Юта, США). У 1912 році він розробив (але не запатентував) світлофор з двома круглими електричними сигналами (червоного і зеленого кольору). Втім, найперший світлофор винайшов британець Джей Найт ще в 19 столітті. 

Цей апарат був встановлений біля будівлі парламенту в Лондоні в 1868 році. Через три роки його ліхтар вибухнув і поранив поліцейського. Після цього про світлофор забули майже на 50 років - до 1910 року, коли було розроблено і запатентовано перший автоматичний світлофорний пристрій з ліхтарями двох кольорів. 

Триколірні світлофори, схожі на сучасні, вперше побачили жителі Детройта і Нью-Йорка в 1920 році. З часом пристрої стали популярні в різних містах Америки та Європи. У Радянському Союзі світлофор з'явився лише в січні 1930 року - на розі Невського і Ливарного проспектів в Ленінграді.

Особи, які страждають на діхромазію (діхромати), розрізняють кольори головним чином по їх яскравості - якісно вони здатні відрізняти в спектрі лише теплі тони (червоний, оранжевий, жовтий) від холодних (зелений, синій, фіолетовий). Саме тому була встановлена сувора послідовність вогнів світлофора за кольором: червоний вгорі, зелений внизу і жовтий посередині. Більше того, оскільки серед дихроматів розрізняють сліпих на червоний колір і сліпих на зелений колір, червоний сигнал сучасного світлофора має помаранчевий відтінок, а зелений сигнал - синій відтінок. У Ріо-де-Жанейро з 10 вечора до 5 ранку водії автомобілів можуть їздити на червоне світло світлофора. Цей захід покликаний зменшити ризик автомобільного пограбування.

Трамвайні світлофори призначені для регулювання руху трамваїв. Зазвичай встановлюються перед ділянками з обмеженою видимістю, перед затяжними підйомами, спусками, на в'їзді або виїзді трамвайних депо. Зазвичай трамвайні світлофори мають 2 сигнали: червоний і зелений. Дія трамвайних світлофорів поширюється тільки на трамваї. Залізничні світлофори призначені для регулювання руху поїздів. Також світлофори або додаткові світлові покажчики можуть інформувати машиніста про маршрут.

Річкові світлофори призначені для регулювання руху річкових суден. В основному використовуються для регулювання проходу суден через шлюзи. Такі світлофори мають сигнали 2-х кольорів - червоного і зеленого.

Світлофор із зворотним відліком часу. У деяких країнах світлофори забезпечуються додатковою цифровою панеллю, яка б показала, скільки секунд залишилося до зміни статусу світлофора. Ще відомі спеціальні світлофори для сліпих людей: при зміні кольорів змінюється звуковий супровід: повільне цокання «чекай» або швидке цокання «йди». Жителі великих міст витрачають приблизно 6 місяців свого життя на очікування зеленого світла світлофорів. Вартість одного світлофорного об'єкта в залежності від його технічного оснащення та складності ділянки дороги становить від 30 до 80 тисяч доларів.

У 2008 році команда «Феррарі» використовувала світлофор замість таблички для подачі сигналів гонщикові під час піт-стопа. Система діяла повністю автоматично, але під час гран-прі Сінгапуру через жвавий рух по піт-лейн довелося керувати світлофором вручну. Механік помилково дав Массі зелений ще до того, як заправний шланг витягли з боліда, що призвело до інциденту. Після цього команда повернулася до традиційної таблички. 

В американському місті Сіракузи, штат Нью-Йорк, розташований квартал Тіпперері Хілл, населений переважно нащадками ірландських іммігрантів. Тут знаходиться єдиний в світі світлофор, у якого зелений сигнал вгорі, а червоний - внизу. Коли світлофор був вперше встановлений в 1925 році, діти стали вибивати в ньому скло, тому що зелений колір, який символізує Ірландію, знаходився під британським червоним. Через три роки очільники міста здалися і вирішили назавжди зафіксувати на цьому світлофорі зворотне розташування сигналів.

У Празі є прохід між будинками шириною 70 сантиметрів, в якому висить справжній світлофор. Але працює він не для машин, а для того, щоб перехожі, які йдуть з різних кінців вулиці, не наштовхнулися один на одного.