Кривавий бій під Крутами

     Крути... Це слово глибоко врізьбилося у душу кожного свідомого українця. Крути - українські лицарі повні відваги, всенародної волі і полум'яних героїчних поривань. День 29 січня - день мужності і сили, день національного супротиву і кривавої історії, день боротьби та безсмертя!

Безодня згубних звичок

     Перша таємно викурена цигарка, неповна чарка слабоалкогольного напою, легка наркотична речовина, що супроводжується ейфорією... Здавалося б, нічого страшного в тім немає.Чомусь дуже кортить спробувати й відчути на собі усі "принади" чудодійного зілля. Спробувати лише один раз, просто так, заради цікавості. А тут ще й недолугі друзі нашіптують, мовляв, так ти можеш виділитися з сірої маси. Звучить найбезглуздіший мотив: вживати всяку непотріб - модно, це своєрідний шлях до самореалізації. Та ти тільки раз спробуй і... понесеться..
      Щоб запобігти таким ситуаціям у нашій бібліотеці регулярно проводяться цикли профілактичних бесід. Вчора про шкідливий вплив на організм алкоголю, тютюнопаління і наркотиків говорив лікар-нарколог Тернопільського обласного наркодиспансеру - Мінчук Юрій Миколайович.
    "Твоє здоров' я - у твоїх руках" - під такою назвою була проведена бесіда-лекція для дев'ятикласників ЗОШ № 20. Розмова велася цікаво та насичено. Обговорювали низку проблемних питань, зокрема: мотивація наркозалежної людини, вплив шкідливих звичок на центральну нервову систему, негативні наслідки вживання токсичних речовин.
    Чи вести здоровий спосіб життя чи йти хибною дорогою має обирати кожен самостійно. Ми ж в свою чергу вважаємо: проінформовані - значить попереджені.

Ой, радуйся земле!

 

        Радісний святвечір зі смачною кутею, горнятком узвару та пухнастою ялинкою - позаду. Відбулось святодійство - велика таємниця Ісусового народження. Відспівали "Нова радість стала" та "Щедрик-щедрик". Омившись Водохресною життєдайною водою ми оновилися духовно й тілесно. Правда, кошлаті хмари пожаліли цього року для нас різдвяного снігу. Але родинного тепла, домашнього затишку і святкового настрою вистачало усім.
     Щоб ще раз згадати про світлу радість Різдва Христового, а також гучними колядками й щедрівками відпровадити цикл Новорічно-Різдвяних свят, до нас  завітали учні НВК -28. Вони довели, що обрядова пісня це не тільки добра традиція...
    Здавна колядників  вважали небесними посланцями, які звіщають світу велику радість і несуть в дім благословення. Не впустити на поріг колядника чи посівача вважалося мало не злочином. "Пустіть до хати погріти п'яти, пустіть до печі погріти плечі, пустіть до груби погріти зуби" - промовляв радісний гурт і разом з різдвяною зіркою заходив в оселю. А потім господарі обов'язково вгощали очікуваних гостей горіхами та яблуками.
    Ми також задобрювали своїх колядників книжково-ілюстрованими різдвяними виставками, новими цікавими виданнями, теплими усмішками та солодощами.
    "Христос Рождається! Славімо його!" - таким вітанням вітатимемось лише до Стрітення. Але те що наколядували, навіншували, нащедрували і напосівали у нашій бібліотеці третьокласники, залишиться з нами на весь рік.

звичаї нашого народу

               ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!   СЛАВІМО ЙОГО!



 

13 січня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа.
14 січня — свято на честь Василія (Василя) Великого (329—379) архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя.
14 січня — перший день Нового року за старим стилем.
Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень — щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.
 

Прилетіла ластівочка,
Сіла, пала на віконечко.
Щедрий вечір,
Добрий вечір,
Добрим людям
На здоров’я...

Під обрусом сіно, на обрусі свічка,
На всю хату пахне свіжа паляничка.
На радість дорослим на втіху малечі
Йде до нас у гості Щедрий Добрий вечір!

Я Маленький Хлопчик
Різдво, Щедрий Вечір

Я Маленький Хлопчик
Виліз на Стовпчик
У Дудочку граю
Коляду збираю (Дітей забавляю)
А Вам всього найкращого
У Світі бажаю!

Я маленький пастушок
Загорнувся в кожушок
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки
Дітям для потішки.

Щедрик, ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Решетце овса
І колядка вся!

 

 

З Новим роком, бібліотекарі!

Гість із неба

  Ви чекаєте на диво? Воно обов'язково прийде.

 Знаєте коли? Сьогодні вночі.
... А вранці цікава малеча вибіжить на вулицю,  щоб відшукати  сліди небесних санчат. І таки помітить, адже понад 1700 років поспіль, рівно опівночі з 18 на 19 грудня, приходить у кожну  оселю запорошений снігом Миколай Чудотворець опускає важку торбу з плеча і дістає звідтіля ласощі та іграшки.
    Святий Миколай (відомий у світі під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас) - реальна особа. Народився у місті Патери, що в центрі римської провінції Лікія, у заможній родині Феофана і Нони. Успадковане багатство Микола роздавав нужденним. Робив це таємно, щиро (навідміну від сучасних меценатів). 
   Свої дари Миколай роздає до сих пір. На прихід Святого очікує зараз кожен.  Але... є одне але.
Пригадаймо, ми цього року дійсно були слухняними?

    Коли у вікнах - зорі, / і всі сопуть на ліжках, / і мамі сниться море, / а доні - нова книжка / про янголят і літо, / а янголятам - мама, / хтось тихо ходить світом / із повними торбами. / Збирає сни в кишеню, / щоб вибрати гостинці: / кому - цукерок жменю, / кому - по мандаринці / і ще всього такого / натицяти під вушка, / щоб не було ні в кого / без начинки подушки. / А десь ізранку-зранку / із першим потягусем / чарівні диво-санки / чарівного дідуся / вже повезуть до хати / на самому крайсвіті / дарунки досинати, / яких наснили діти... (В. Литвак)

Право бути українцем!

     Усі ми знаємо, що наша мова наймилозвучніша, найспівучіша, найбагатша (за підрахунками 11-ти томного словника української мови  зафіксовано близько 134 тисячі слів, проте їх набагато більше).  Але часом бракує слів, щоб висловити все те, що накипіло.
 Можна багато дискутувати про еволюцію національної свідомості, про етнічні особливості нації. А можна просто поглянути на оцю картинку, поглянути очима серця. Дивитися, вдивлятися і переосмислювати...
    Це зображення ми знайшли в Googlі. І зараз воно надзвичайно актуальне. А, власне, актуальне завжди. Незважаючи на модифікацію і модернізацію, прийдешні покоління будуть з гордістю згадувати Шевченкове "Борітеся - поборете" та цитувати Л. Українку:
"Орлині крила маєм за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі".
Не відійдуть в небуття слова І. Франка:  "Ми мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів" та поетичні рядки Л. Костенко:  "Ні честі, ні мови, ні згоди, самі лише смутки і пні. Коханий мій рідний народе, ти збудешся врешті чи ні?". І житимуть зовсім "свіжі" афоризми які часто зявляються в Твіттері: "Зроби крок і дорога з'явиться", "Краще померти стоячи, аніж жити на колінах".
   Прагнути до кращого, боротися за свої права  - це девіз кожного мешканця нашої планети, адже  в боротьбі народжується істина.